Ультразвукове гідрування мазуту
Ключові слова:
ультразвук; ультразвукова кавітація; кавітація; нафтопродукти; важкі нафтопродукти; переробка мазуту кавітаційне гідрування, гідруванняАнотація
Зростання ціни на нафту та попит на світлі нафтопродукти стимулюють розвиток методів переробки важких фракцій. Традиційні методи мають обмежену ефективність, тому досліджується новий підхід — кавітаційне гідрування, який базується на застосуванні ультразвукової кавітації. Метою є визначення оптимальної кількості циклів дії кавітаційної установки на мазут для максимального виходу бензинових і дизельних фракцій із оброблювальної рідини. Експерименти проводилися на установці, що працює на частотах 19-25 кГц, із подачею водню в кількості 1,163 г на 350 г мазуту. Після кожного циклу пробу охолоджували до 40 °С. Максимальний вихід світлих фракцій (56%) досягався за 4 цикли. Збільшення кількості циклів спричиняло зниження виходу через деградацію оброблювальної рідини. Визначено, зо оптимальним є 4 цикли кавітаційного гідрування, що робить метод перспективним для промислового застосування завдяки високому виходу світлих фракцій
Посилання
Глобальний енергетичний прогноз // Нафтогазові технології. 2005. № 1. С. 43.
Ткачук В.В. Робоча програма з дисципліни «Товарознавство паливно-мастильних матеріалів». 2018. 26 с.
Gary J.H., Handwerk J.H., Kaiser M.J., Geddes D. Petroleum Refining: Technology and Economics. 5th ed. CRC Press, 2007. DOI: 10.4324/9780203907924.
Коріненко Б.В., Худоярова О.С., Хутько М.В., Ранський А.П. Особливості термодеструкції вторинної полімерної сировини. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2021. № 1. С. 29-35. DOI: 10.31649/1997-9266-2021-154-1-29-36.
Шарко В.А., Сімахіна Г.В., Печонкін А.В. Інноваційні методи переробки важких нафтопродуктів. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2019. № 1. С. 82-87. Режим доступу: https://visnyk.vntu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/2673/2511
П. І. Топільницький, В. В. Романчук, Т. В. Ярмола, Д. В. Зінчеко. Фізико-хімічні властивості важких нафт з високим вмістом сірки. Вісник НУ "Львівська політехніка". 2020. № 3. С. 75-82. DOI: 10.23939/ctas2020.01.075.
Prasad S.K., Kakati A., Sangwai J.S. "Rheology of Polymer Blends and Nanocomposites"; Elsevier, 2020; С. 161–192. DOI: 10.1016/B978-0-12-816957-5.00008-2.
Eser S. Chemistry of Catalytic Cracking. FSC 432: Petroleum Refining. Penn State University. Режим доступу: https://www.e-education.psu.edu/fsc432/content/chemistry-catalytic-cracking
Chin Yen J. Hydrocracking vs Catalytic Cracking. FSC 432: Petroleum Refining. Penn State University. Режим доступу: https://fsc432.dutton.psu.edu/2014/07/06/hydrocracking-vs-catalytic-cracking/
Войтович О.В. Практична реструктуризація вуглеводнів та вуглеводів. Київ, 2018. 77 с.
Suas F., Safri A., Benmouna A. Огляд реології важких нафт для трубопровідного транспорту. Oil Research. 2021. № 6. С. 116-136. DOI: 10.1016/j.ptlrs.2020.11.001.
Meyer R.F., Attanasi E.D. Важкі нафти і природний бітум – стратегічні ресурси. USGS Fact Sheet. 2003. DOI: 10.3133/fs0700.
